(saxophone, від прізвища винахідника Адольфа Сакса)

Духовий язичковий музичний інструмент, винайдений бельгійський майстром А.Саксом у 1840–45 рр. (патент 1846 р.)11. Виробляється з металу, має ствол конічної форми широкої мензури, дзьобоподібний мунштук з одинарною тростю (див. Кларнет) і 18–21 отвори на стволі, які закриваються за допомогою клапанів, аплікатура схожа з аплікатурою кларнета, гобоя і флейти. Саксофон має 7 різновидів – від сопрано до контрабаса (сопраніно і сопрано – з прямим стволом, інші – з S-подібним стволом). З середини XIX ст. саксофон використовується в оркестровій практиці (симфонічні, духові, джазові оркестри і ансамблі). Саксофони за принципом видобування звуку і конструктивними особливостями класифікують як дерев’яні духові музичні інструменти. Найпоширеніші з них: саксофон сопрано (стрій сі- бемоль), саксофон альт (мі-бемоль), саксофон тенор (сі-бемоль), сакофон баритон (мі-бемоль). Партії всіх саксофонів нотуються у скрипічному ключі. Діапазон сопрано від «ля-бемоль» малої октави до «мі» третьої октави, пишеться великою секундою вище, бо звучить тоном нижче. Саксофон альт 11 Адольф Сакс – бельгійський майстер духових музичних інструментів, винахідник саксофона, вдосконалив кларнет і бас-кларнет. Створив принципово новий музичний інструмент із латунні з кларнетовим язичковим мунштуком і назвав його – саксофоном. Цей музичний інструмент зацікавив багатьох композиторів. Г. Берліоз вперше використав саксофон у своій фантастичній симфонії. Пізніше Адольф Антуан Жозев Сакс створив різновиди саксофона (сопрано, альт, тенор, баритон і бас), а також створив нові родини мідних духових музичних інструментів – саксгорни і сакстромби (1845 р.), які були введені у військові оркестри Франції та інших держав. З 1857 р. викладав клас саксофона у Паризькій консерваторії та створив перші підручники (школи) гри на створених їм музичниї інструментах. нотується великою секстою вище дійсного звучання, діапазон від «мі- бемоль» малої октавиии до «ля-бемоль» другої октави. Саксофон тенор нотується великою ноною вище дійсного звучання. Діапазон від «ля-бемоль» великої октави до «мі-бемоль» другої октави. Саксофон баритон нотується терцдецимою (великою секстою через октаву) вище дійсного звучання. Діапазон від «ре-бемоль» великої октави до «ля- бемоль» першої октави.

Саксофони за тембром звучання тембрально і динамічно підкріплюють кларнети і є перехідним ланцюжком до трубно-кларнетової групи, а у низькому регістрі – широкомінзурних мідних духових музичних інструментів (тенори, баритони, валторни, тромбони, баси). За технічними можливостями саксофони майже тотожні кларнетам.