Саксофон
(saxophone, від прізвища винахідника Адольфа Сакса)
Духовий язичковий музичний інструмент, винайдений бельгійський
майстром А.Саксом у 1840–45 рр. (патент 1846 р.)11. Виробляється з металу,
має ствол конічної форми широкої мензури, дзьобоподібний мунштук з
одинарною тростю (див. Кларнет) і 18–21 отвори на стволі, які закриваються
за допомогою клапанів, аплікатура схожа з аплікатурою кларнета, гобоя і
флейти. Саксофон має 7 різновидів – від сопрано до контрабаса (сопраніно і
сопрано – з прямим стволом, інші – з S-подібним стволом). З середини
XIX ст. саксофон використовується в оркестровій практиці (симфонічні,
духові, джазові оркестри і ансамблі). Саксофони за принципом видобування
звуку і конструктивними особливостями класифікують як дерев’яні духові
музичні інструменти. Найпоширеніші з них: саксофон сопрано (стрій сі-
бемоль), саксофон альт (мі-бемоль), саксофон тенор (сі-бемоль), сакофон
баритон (мі-бемоль). Партії всіх саксофонів нотуються у скрипічному ключі.
Діапазон сопрано від «ля-бемоль» малої октави до «мі» третьої октави,
пишеться великою секундою вище, бо звучить тоном нижче. Саксофон альт
11 Адольф Сакс – бельгійський майстер духових музичних інструментів, винахідник саксофона, вдосконалив
кларнет і бас-кларнет. Створив принципово новий музичний інструмент із латунні з кларнетовим язичковим
мунштуком і назвав його – саксофоном. Цей музичний інструмент зацікавив багатьох композиторів.
Г. Берліоз вперше використав саксофон у своій фантастичній симфонії. Пізніше Адольф Антуан Жозев Сакс
створив різновиди саксофона (сопрано, альт, тенор, баритон і бас), а також створив нові родини мідних
духових музичних інструментів – саксгорни і сакстромби (1845 р.), які були введені у військові оркестри
Франції та інших держав. З 1857 р. викладав клас саксофона у Паризькій консерваторії та створив перші підручники (школи) гри на створених їм музичниї інструментах.
нотується великою секстою вище дійсного звучання, діапазон від «мі-
бемоль» малої октавиии до «ля-бемоль» другої октави.
Саксофон тенор нотується великою ноною вище дійсного звучання.
Діапазон від «ля-бемоль» великої октави до «мі-бемоль» другої октави.
Саксофон баритон нотується терцдецимою (великою секстою через октаву)
вище дійсного звучання. Діапазон від «ре-бемоль» великої октави до «ля-
бемоль» першої октави.
Саксофони за тембром звучання тембрально і динамічно підкріплюють
кларнети і є перехідним ланцюжком до трубно-кларнетової групи, а у
низькому регістрі – широкомінзурних мідних духових музичних
інструментів (тенори, баритони, валторни, тромбони, баси). За технічними
можливостями саксофони майже тотожні кларнетам.